Існує думка: діти "групи ризику" - це "важкі діти". Але це не зовсім так. Особливої уваги і турботи соціального педагога вимагають діти, які мають певні соціальні проблеми: слабке здоров'я, проблеми в міжособистісному спілкуванні, низьку успішність, важкі соціальні умови, складні відносини між членами сім'ї і т.д. Адже за певного збігу обставин ці проблеми можуть загостритися і дитина не завжди може впоратися з ними. Ось тоді вона стає "важкою". Щоб цього не сталося, соціальний педагог проводить з такими дітьми активну роботу. Так для роботи з дітьми, що мають проблеми в навчанні, підключають психологів, які працюють над розвитком пізнавальної сфери, формують навчальну мотивацію, розвивають певні психічні процеси; вчителів-предметників; керівників предметних гуртків та факультативів, які допомагають дитині впоратися з труднощами і проблемами у наванні та визначитися в інтересах.
Соціальний педагог допомагає визначити інтереси дитині, після чого може запропонувати гурток, секцію в позашкільному закладі, в якій вона може розвивати свої інтереси та здібності - це теж допоможе дитині вийти з "групи ризику". Крім цього допоможе дитині з професійною орієнтацією.
З деякими дітьми потрібно проводити індивідуальну роботу з розвитку емоційної сфери, формування культури почуттів, тобто вмінню замінити негативні емоції позитивними, моральними, етичними, інтелектуальними почуттями.
Якщо згадати вірш В.Маяковського "Что такое хорошо и что такое плохо":
"Крошка сын к отцу пришёл,
и спросила кроха:
- Что такое хорошо и что такое плохо?..."
то, мабуть, соціальний педагог зараз і має бути "батьком", який навчить дітей "что такое хорошо и что такое плохо".
Усі батьки дуже лякаються, коли помічають, що дитина поводиться агресивно, краде, бреше, занадто замкнена, брутальна. Та й як тут не хвилюватися. Але насправді всі ці види поведінки є лише сигналом - чогось наша дитина ще не вивчила, чи чогось їй не вистачає, щось відбувається всередині неї, що змушує її так поводитись. В усіх таких випадках перелякані батьки приділяють багато негативної уваги, намагаючись «вигнати бісів». Це призводить до того, що негативна поведінка дитини навіть може посилюватися. Спробуйте усі свої звернення до дитини замінити з негативу на позитив.
Допомогти дитині знайти себе, компенсувати соціальне неблагополуччя цікавою справою, знайти нових друзів і однодумців - це головний успіх в роботі соціального педагога.